Україна та країни Східної Європи та Центральної Азії обмінюються досвідом з припинення поміщення дітей до трьох років в інтернатні заклади

СОФІЯ/КИЇВ, 21 листопада 2012 – Україна спільно з делегаціями 20 країн Східної Європи та Центральної Азії об’єднують зусилля задля розробки стратегій припинення поміщення дітей до трьох років в інтернатні установи під час Міжнародної конференції з питань родинного виховання та догляду за дітьми, що розпочалась сьогодні у Софії. Організована урядом Болгарії спільно з ЮНІСЕФ, ця конференція має на меті допомоги країнам у реалізації ефективної політики щодо підтримки сім'ї задля запобігання поміщення дітей, головним чином молодшого віку, у заклади інтернатного типу.

Щонайменше 1,3 млн. дітей в регіоні живуть окремо від своїх родин через бідність або нездатність сімей знайти вихід із кризових ситуацій. Про це свідчать дані дослідження про дітей віком до трьох років у інтернатних закладах у Східній Європі та Центральній Азії, що було представлено під час конференції.

З 1,3 млн. дітей, близько 31 000 опиняються в інтернатах у віці до трьох років. Виховуючись у такій системі, вони перебувають під загрозою серйозного відставання в розвитку. Румунія, Сербія та Хорватія — єдині країни в регіоні, які схвалили закони, що скасовують поміщення дітей молодшого віку до інтернатних закладів. Очікується, що після конференції, до цих трьох країн, приєднається решта учасників.

"Конвенція про права дитини наголошує на важливості надання підтримки родинам, щоб забезпечити зростання дітей у турботливому сімейному середовищі", сказала Марі-П'єр Пуар'є, регіональний директор ЮНІСЕФ в країнах Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) та країнах СНД. "В нашому регіоні є складнощі, але в той же час ми знаємо, як їх вирішити. Ми прагнемо створити групу солідарних країн, що працюють разом, з метою надання дітям усього найкращого на початку їх життя", - додала вона.

Регіональний радник ЮНІСЕФ з питань захисту дітей Жан-Клод Легран висловив стурбованість тим, що в деяких країнах діти у віці до трьох років мають в три рази більше шансів бути поміщеними в установи, ніж старші діти. Близько 30 відсотків дітей, що виховуються в інтернатних закладах мають інвалідність, а в одній країні, цей показник дорівнював 60 відсоткам. Діти з обмеженими можливостями є однією з найбільш стигматизованих груп серед дітей. Ось чому політика соціального захисту має зосереджуватись на наймолодших і найбільш вразливих групах дітей, таких як діти з обмеженими можливостями.

"Занадто багато перешкод позбавляють можливості зростання у сім'ї тих дітей, які цього найбільше потребують. Для виправлення ситуації необхідно надавати більше якісних соціальних послуг з догляду за дитиною та докладати більше зусиль, щоб подолати непотрібні юридичні перешкоди, що заважають прийомним сім'ям якісно виконувати функції виховання дітей," - додав він.

В Україні уряд спільно з ЮНІСЕФ і багатьма іншими партнерами з громадянського суспільства співпрацюють, щоб запобігти відмовам від немовлят та маленьких дітей, а також покращити моніторинг та підтримку родин. Ці зусилля призвели до значного зниження кількості дітей молодшого віку від 0 до 3 років, що проживають в інтернатних закладах в Україні - з 2,52 на 1000 дітей в 2007 році до 1,86 у 2010 році.

"Україна вже досягла значного прогресу у реформуванні родинної системи виховання дітей. ЮНІСЕФ вітає нещодавній наказ Президента України про затвердження Національної стратегії профілактики соціального сирітства, а також намір уряду додатково призначити 12000 соціальних працівників на місцевому рівні ", зазначила Юкіе Мокуо, голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні. "Проте необхідно зробити ще більше! Я твердо вірю, що Україна може покласти край поміщенню дітей в інтернатні установи і знайти альтернативне рішення, щоб кожна дитина в Україні зростала в родинному середовищі," - додала вона.

У дослідженні, представленому на конференції, підкреслюється, що ресурси, витрачені на інтернатні установи для дітей, позбавлених батьківського піклування, могли б бути краще використані для забезпечення надання послуг сімейного виховання. У документі також підкреслюється, що інтернатні форми виховання мають використовуватися тільки в разі крайньої необхідності. Медична практика показує, що за кожні три місяці, проведені в такому закладі, фізичний розвиток дитини відстає на один місяць. Діти також часто страждають від відсутності батьківської опіки, через що погіршується їх ментальний розвиток.

До урядів країн-учасників звернулись із закликом:

• Покращити підготовку медичних працівників та встановити стандарти роботи для працівників пологових відділень та педіатричних відділень лікарень, з метою підтримки батьків новонароджених з обмеженими можливостями та батьків з найбільш уразливих груп для запобігання розлучення дітей з родиною;
• Змінити законодавство з метою обмеження поміщення дітей до трьох років в інтернатні заклади та використання таких заходів лише у виключних випадках і тільки якщо це відповідає інтересам дитини;
• Покращити послуги, що надаються родинам з метою підтримки біологічних або прийомних сімей для дітей віком до трьох років;
• Усунути всі перешкоди, що унеможливлюють виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, у прийомних сім'ях або в інших формах сімейного виховання;
• Приділити першочергову увагу розподілу ресурсів для надання відповідних послуг на місцевому рівні, для реалізації альтернативних варіантів виховання дітей віком до трьох років, з особливою увагою до потреб дітей з обмеженими можливостями.
• Співпрацювати із засобами масової інформації та організаціями громадянського суспільства для покращення соціальної інтеграції дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей-інвалідів.

Конвенція ООН про права інвалідів (2010), і Керівні принципи з альтернативних форм догляду за дітьми (2009) підтверджують обов'язок держав розвивати альтернативні форми виховання дітей на противагу інтернатним формам. У минулому році в Європейському парламенті, ЮНІСЕФ та Управління Верховного комісара з прав людини закликали уряди країн регіону обмежити розміщення дітей в інтернатних установах.

За додатковою інформацією звертайтеся до:

ЮНІСЕФ - в Болгарії: Жаклін Цочева, + 359 88 868 3231, jzocheva@unicef.org
ЮНІСЕФ - в Женеві: Лелі Джухарі, Ругіональний офіс у Центральній а Східній Європі та СНД,+ 41 792044482, ldjuhari@unicef.org
ЮНІСЕФ – в Києві: Вероніка Ващенко, тел.:+38 044 254 2450, vvashchenko@unicef.org

Про ЮНІСЕФ: Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) є світовим лідером із захисту прав та інтересів дітей. Фонд працює у понад 190 країнах світу заради захисту та підтримки дітей починаючи з раннього віку та до юності. Програми Фонду фінансуються з добровільних внесків фізичних осіб, компаній, закладів та урядів. Цього року ЮНІСЕФ в Україні святкує п’ятнадцятиріччя своєї діяльності. Представництво ЮНІСЕФ в Україні було відкрито у 1997 році після підписання Україною Основної угоди про співробітництво між Урядом України та ЮНІСЕФ. Пізніше Угода була ратифікована Парламентом України, створюючи підстави для співробітництва ЮНІСЕФ з урядом України задля покращення життя дітей та родин в Україні. Більше інформації: http://www.unicef.org.ua. Приєднуйтесь до нас у Twitter та Facebook

Про кампанію «Кожній дитині потрібна родина»: У всьому світі ЮНІСЕФ працює із партнерами, щоб підвищити обізнаність громадськості про право кожної дитини на виховання в сімейному оточенні. У 2012 році ЮНІСЕФ в Україні також розпочав кампанію «Кожній дитині потрібна родина». Ця інформаційна кампанія включає в себе розміщення сіті-лайтів та біг-бордів в усіх регіонах України за підтримки Асоціації зовнішньої реклами України і міських державних адміністрацій. Крім того, відео ролик «Кожній дитині потрібна родина» (1 хв) буде розповсюджено через Інтернет ресурси, а коротку версію (20 сек) ми пропонуємо телеканалам для трансляції. Авторські права на інформаційні продукти кампанії «Кожній дитині потрібна родина» належать ЮНІСЕФ, так як вперше ідея такої кампанії була розроблена офісом ЮНІСЕФ в Хорватії, а додаткові зображеннями та адаптація відео були виконані в Україні. Зображення і відео ролики кампанії можуть вільно використовуватись для некомерційних цілей.