середу, 13 червня 2012 р.

Футбол дає мені інше життя

У Марії сім братів і сестер. Їй 15 років. Разом із молодшим братом вони відчули на собі важку руку батька. Вона кілька разів втікала з дому. Вона називає себе «екстремальною дитиною». Їй подобається ризик. Вона може несподівано вискочити на проїжджу частину перед самим «носом» автомобіля. Ні вдома, ні в школі дорослі не знали що з нею такою робити.
Поволі вона починає тепер змінюватися. Зараз їй уже довіряють молодших вихованців позакласних гуртків, які щодня проводяться у приміщенні благодійного фонду Карітас Україна. Психологу та соціальним працівникам вдалося спрямувати Маріїну енергію «у мирне русло» та на розвиток лідерських навичок.
Буквально за кілька хвилин Маша може організувати малечу у похід до найближчого парку, придумати ігри та розваги, аби ніхто не засумував. Ольга Ляшенко, психолог фонду, говорить, що туристичний клуб при фондові та регулярні міні-походи – це ідея та ініціатива Марії. Саме вона запропонувала та організувала нещодавно акцію з прибирання парку, хоча раніше сама завжди кидала сміття просто під ноги. «Вона почала розуміти, що у неї є лідерські якості, і що з лідера завжди беруть приклад інші, особливо менші діти, тому стала поводитися інакше. Ми вже знаємо, якщо Маша повела дітей до парку, то з усіма буде все гаразд, і дорогу ніхто не перебігатиме – вона перша ж осмикне і притримає за руку», - розповідає психолог про зміни, які відбуваються із Марією. Але найбільше Маріїне захоплення – футбол.

Вона просто марить ним. Любов до цієї гри та невгамовна енергія, яка просто б’є через край і ось Марія – одна з найкращих гравців місцевого футбольного клубу та його капітан. На запитання «Що тобі дає футбол?», емоційна, але неговірка із незнайомими людьми, Маша коротко відповідає «Інше життя». Футбол для Марії не просто спорт. Це спосіб хоча б трохи часу не думати про проблеми в родині та дати вихід бурхливій енергії.

Яку професію обрати Маша поки що остаточно не вирішила. Як і будь-якому підлітку їй хочеться робити кілька справ одночасно і встигнути все. Наприклад, вчитися одразу і на дитячого психолога, і на майстра-перукаря, і отримати ще кілька різних спеціальностей. Але грати у футбол – це однозначно і без сумнівів.

Багато дітей в Україні зазнають насильства, живуть в бідності. Діти залишилися без піклування батьків, живуть або працюють на вулицях, у малозабезпечених сім’ях і є одними з найбільш вразливих груп. ЮНІСЕФ співпрацює з національними партнерами в Україні, аби покращити соціальні послуги для дітей та уразливих сімей.

Немає коментарів:

Дописати коментар