Антону скоро виповниться 12 років. Він народився в Росії. Коли його батько помер, мати знайшла нового чоловіка. Той, як розповідає хлопець, його бив й ставився погано. Жили вони бідно, всі гроші йшли на випивку.
Одного разу родина поїхала до родичів до Одеси. Там батьки й далі пили, опинились на вулиці, ночували абиде, просили милостиню. Зрештою, жили у лісопосадці у передмісті. Там їх і знайшли працівники «Соціального патруля», запропонували харчі, а хлопчику поїхати до літнього дитячого табору.
Соціальний працівник і координатор проекту «Вуличний футбол» Олег Ванник каже – хлопцеві пощастило. Адже є ті, хто не потрапив на очі небайдужим людям, є й діти, які відмовляються жити у дитбудинках чи у благодійників. Адже їм потрібно заробляти гроші й вони швидко дорослішають, не маючи дитинства: «У 12 років в них така складна доля, що вистачить на десяток серіалів».
За оцінками благодійного фонду «Дорога до дому», тільки в Одесі понад 20 тисяч бездомних. Серед них діти, ВІЛ-інфіковані, наркомани, повії. Це одне з міст, де ЮНІСЕФ підтримує футбол для дітей вулиці, що допомагає реабілітації.
Антон тепер ходить до звичайної школи, живе у Фонді. Пройшов спеціальну програму «вирівнювання», адже чимало таких дітей навіть у 14-16 років не вміють читати і писати. Каже, що в нього багато друзів, вихователі, які допомагають йому навчатись і жити далі.
За словами Олега Ванника, мама відвідує хлопчика раз на декілька місяців, не попереджаючи: «Напевно, як будь-яка дитина, Антон сумує за мамою, але за ним не помічаю. Йому у нас досить комфортно, є чим займатись. Намагаємось робити все, аби йму було цікаво». Соціальний працівник припускає, що мамі нема куди забрати сина, немає помешкання, роботи тимчасові.
Антон нині грає у футбольній команді «Домовенок», створеною у Фондом, і мріє стати відомим футболістом. Його улюблений гравець – Кріштіану Роналдо, адже той, як і Антон, виріс у бідній родині, у батьків не було коштів віддати його тренуватись до гарної команди. Антон впевнений – лише завдяки праці і наполегливості його кумір став відомим на увесь світ.
Як каже пан Олег, історія Антона – історія успіху. Інтерес дітей вулиці, яким допомагають у фонді «Дорога до дому» почався з цікавості до проектів з вуличного футболу для дорослих, які опинились у складних життєвих ситуаціях. Олег Ванник запевняє, що вуличний футбол є видовищним і стрімко розвивається. Діти побачили кубки і медалі, які має національна збірна України з вуличного футболу, й собі схотіли грати.
Близько 100 000 дітей живуть або працюють на вулицях в Україні. Різні соціальні чинники заважають доступу до медичних і соціальних послуг. ЮНІСЕФ закликає до соціальної інтеграції та підвищення ефективності в наданні допомоги найбільш вразливим дітям і сім'ям в Україні.
Спорт об’єднує, дарує віру в краще майбутнє, а для дітей дуже важливо вести активний спосіб життя та займатися спортом. Саме тому Дитячий фонд ООН співпрацює з громадськими ініціативами, які допомагають дітям, позбавленим батьківського піклування й дітям, які опинились у складних життєвих обставинах. Навіть – шляхом залучення дітей до футболу.
Немає коментарів:
Дописати коментар